З писемними підтвердженнями Ґуру-ошуку й рухом за відновлення Шрилі Прабгупади на посаді ґура МіТУКу вас ознайомив ВРуМ (Відбудовчий рух МіТУКу) – міжнародня спільнота, що зводить до одного гурту доброзичливців Товариства, охочих побачити вороття МіТУКу до колишньої слави. Нижче ми стисло покажемо, що за малий час ВРуМ став законним і шанованим голосом відбудови й відродження МіТУКу.
Визнання в наукових колах
Засадовою грамотою ВРуМу є наукове видання з назвою «Останній наказ»,
що з’явилось у висліді прохання від Уповноваженого виділу надати
видання від уряду МіТУКу, присвячене обговорюваним питанням щодо
становища ґура в МіТУКові. Книжка містить наступну передмову одної з
провідних науковчинь, докторки Дани Нотт, викладачки вірознавства
Лідського вишу (Велика Британія):
«Останній наказ» порушує важливі богослівські питання щодо: 1) духових
повноважень та їх передання; 2) взаємин учня із заступником Кришни,
себто ґуром; 3) належних предметів боготворіння».
У книжці «Нариси нових віровизнанських рухів»,
видрукованій впливовим міжнароднім видавництвом «Сукупність книжок»
(Continuum Books), ВРуМові присвячено дев’ять сторінок: наведено витяги
з першого розділу «Останнього наказу», а також витяги з часопису
«Вороття до Прабгупади». Ця книжка є важливе наукове видання,
призначене вченим-дослідникам розмаїтих віровизнанських рухів по цілім
світі.
Подосі відбулася лише одна, схвалена Уповноваженим
виділом у встановлений законом спосіб обрада, щодо мудролюбчих і вченневих питань,
стосовних до ґура. На цій обраді ВРуМа вибрано законним речником з боку
незгідних з поглядом сучасних провідників МіТУКу. Ту обраду
впоряджено й видано у вигляді книжки з назвою «Протилежні погляди в
обраді межи ВРуМом і Уповноваженим виділом усередині МіТУКу». Цю книжку
видано Галлевіттенберґським вишем імени Мартина Лютра (Німеччина). Инші
видання, впоряджені ВРуМом, також отримали визнання за їхній
мудролюбчий і науковий внесок. Наприклад, одна з книжок, видана по
написанні «Останнього наказу» – «Облудна провесінь перебудови ґуруцтва» –
отримала схвальні відгуки від професора Йвана Саліби з відділу
вірознавства Протокового вишу ім. Мерсія (Злучені Держави Америки), а
також від превелебного Марка Брейбрука, голови Всесвітньої ради
віровизнань, і професора Якова Бекфорда з відділу суспільствознавства
Ворвікського вишу (Велика Британія). Також одну вруміську працю
надрукувало видавництво Колюмбійського вишу.
Визнання серед науковців
Творець «Останнього наказу» Кришнакант також заступав ВРуМ у впливових
наукових зборах, оповідаючи за ґуру-ошук на нарадах Установи
американської родини (зараз вона називається Міжнародньою спілкою
вивчення віровизнань), Осередку вивчення новітніх віровизнань (CESNUR)
і найбільшого у світі віча щодо віровизнань, що його проводить
Американська школа віри. Ці три спілки - найвідоміші й
найвпливовіші у своїй царині. Крім того, всі числа часопису «Вороття до
Прабгупади» бережено у сховищі Боделяйну – цілосвітньої книгозбірні
Оксфордського вишу у Великій Британії, а також запрошувано різними
спілками, такими, як ПоМОВіР (Повідомний мережевий осередок
віровизнанських рухів – англ. INFORM), Мережа оповіщення щодо
віровизнанських рухів (Cult network) і численними науковцями.
«Всеохопні знання з гіндуства» – одна з книжок
в оновленій низці «Всеохопні знання з віровизнань світу» (у наукових
колах МіТУК належить до розряду «гіндуства»), яка «описує найвизначніші
спілки, що належать до певного віровизнання, зокрема вчителів і їхній
внесок». Упорядника «Вороття до Прабгупади» Кришнаканта згадано в
розділі «Подяка» на початку книжки, а статті, присвячені МіТУКові та
ВРуМові, розташовані поруч в головному розділі видання. У иншому науковому
виданні з назвою «Перетворений Гаре’Кришна-рух», що його написав один з
провідних дослідників МіТУКу професор Тверджа Рошфор, «Вороття до
Прабгупади» й «Останній наказ» багато разів згадано як джерело ланок, а
також там пише:
«Рішуче налаштована меншина згуртувалася, щоби створити повстанчу
спілку – Відбудовчий рух МіТУКу – мавши на меті відновити те, що вони
вважають «правдивим МіТУКом».
Визнання ВРуМу з боку науковців не обмежене англомовним світом.
Наприклад, мудролюбчий відділ Західньочеського вишу видав
книжку, один з розділів якої присвячений ВРуМові, там наведено витяги з
часопису «Вороття до Прабгупади» й «Останнього наказу».
Підсумувавши, можна сказати, що ВРуМ законно визнано
провідною спілкою, яка на науковому рівні кидає виклик збоченням в
МіТУКові.
Новинарські повідомлення
За ВРуМ оповідало Британське радіомовне товариство (скорочено БРаТ, англ. ВВС) у
таких передачах, як Всесвітня служба й «Неділя». Ось деякі витяги:
«По
смерті Прабгупади його учні оголосили себе «ґурами» й поділили між
собою надзвичайно прибуткове всесвітнє гетьманство з назвою «МіТУК»
укупі з нерухомістю вартістю мільйони долярів у Злучених Державах
Америки, Европі й Індії. Отож, аби відновити добру славу Прабгупади,
закладено Відбудовчий рух Міжнароднього товариства на усвідомлення
Кришни, або ВРуМ».
(Всесвітня служба БРаТу, передача «Осередок віри»)
«Однак цих провідників наразі вшановують як «ґурів»
у численних місцях світу, за винятком хіба оседку "Бгактиведанти".
Кришнакант Десай, випускник Кембриджського вишу, провідник инодумчого
руху, стверджує, що все те є хибне».
(БРаТ, передача «Неділя»)
ВРуМ згадувано у повідомленнях від
міжнародніх телевізійних товаристов і в новинах від численних
провідних друкованих міжбів, таких, як «Нинішня Індія», «Новини
Гіндустану», «Звістка» й «Азійська доба».
Мудролюбча чистота
На жаль, Ґуру-ошук є лише верхівкою кригоскелі, адже МіТУК бочить майже в кожній галузі чину, що стисло описано ВРуМом (англійською мовою) тут: www.iskconirm.com/mission. Головні з цих загальних збочень дасться поділити на такі розряди: випобожнення, або секуляризація, зкрамарення та згіндущення. Инакше кажучи, настанови Шрилі Прабгупади знецінювано й від них бочено, щоби братися до такої діяльности, як доброчинництво й заробляння грошей, а також аби надміру догоджати місцевим гіндуським громадам. Крім того, є такі, хто опирається Ґуру-ошукові, використовуючи його як зачіпку до власної незалежности й привласнення нерухомости МіТУКу. Отже, вони зловживають становищем Шрилі Прабгупади як духового вчителя заради влади. Цей виверт належить до третьої частини Великого ґуру-ошуку, бо такі особи, незважаючи на свої запевнення в тім, що вони визнають Шрилю Прабгупаду за єдиного дикша-ґура МіТУКу, на ділі не шанують його як ґура, а радше вихісновують його становище дикша-ґура МіТУКу. Докладніше з тим можна ознайомитися тут (англійською мовою): www.iskconirm.com/deviation і тут www.iskconirm.com/GGH3. ВРуМ протистоїть такому збоченню так само рішуче, як і збоченню Ґуру-ошуку, тож і далі очолює боротьбу з усіма збоченнями, здійснюваними буцім від імени Шрилі Прабгупади.
Попередня стаття Повернутися домів Наступна стаття