Ми щойно прочитали три різних доводи, обґрунтовані словами Шрилі Прабгупади, і вони свідчать, що він призначив себе єдиним дикша-ґуром МіТУКу. Крім того, наслідків спроби позбавити Шрилю Прабгупаду його становища дикша-ґура МіТУКу також вільно вжити на доказ того, що Шриля Прабгупада зостається єдиним дикша-ґуром Товариства.
Ґури без якслідних повноважень
Шриля Прабгупада напучує, що щирого ґура має якслідно уповноважити на ґурування його ґуру:
«Самозваному ґурові заказано ґурувати. Він має бути
відпоручником щирого ґура. Тоді він – ґуру. Це беззаперечно […] І щирий ґуру так само має бути відпоручником попереднього ґура».
(Відчит Шрилі Прабгупади, 31.10.1972)
Шриля Прабгупада дає також прикладний спосіб, у який
пізнати ґура, що не отримав якслідних повноважень на ґурування:
«Однак часами, коли духового вчителя якслідно не вповноважено на
вчителювання, і він став духовим учителем лише за власним почином,
йому, ймовірно, запрагнеться громадити статків і учнів».
(Нектар вірности, розділ 14)
Зауважте, будь-ласка, що в цім витязі не йдеться й
не розуміється, що як ґурові не «запрагнеться громадити статків і
учнів», то він обов’язково має право вчителювати. Навпаки, тут казано,
що часом особа, яка, замість отримати якслідні повноваження на
вчителювання, стає ґуром «лише за власним почином», здатна «впасти» в
такий спосіб. Отже, «падіння» свідчить за відсутність якслідних
повноважень на вчителювання, прецінь відсутність «падіння» ще не
доводить уповноважености. Доказом на вповноваженість ґура є, як пише у
вищенаведенім витязі, існування наказу від власного ґура, що дозволяє
учням посісти становище дикша-ґура’висвятника. Щодо МіТУКу це означає, що Шриля Прабгупада мав би дати особі, яка оголосила себе дикша-ґуром, особливий наказ, котрим уповноважив би її на спадкування Шрилі’Прабгупадиної посади дикша-ґура МіТУКу.
Великий ґуру-ошук: частина перша
З п’ятої сторінки,
де коротко описана доля учасників першої частини Великого ошуку,
бачити, що принаймні одному з них, якщо не більшості, запраглося
призбирувати статків і учнів. То доводить, що цього ґура
«якслідно не вповноважено на вчителювання, й він став духовим учителем
лише за власним почином». Алеж усі одинацятеро учасників першої частини
Великого ґуру-ошуку стали ґурами в однаковісінький спосіб –
підпершись постановою Уповноваженого виділу, де сказано, що вони
«обрані» на ґурів (будь-ласка, див. стор. 3).
Тому їх усіх,
незалежно від їхнього «падіння» чи «не-падіння», можна вважати такими,
що не отримали якслідних повноважень на ґурування, адже їхні
«повноваження» на ґурування були однакові. Отже, «падіння» навіть
одного з цих ґурів зараз доводить, що жоден з них не був уповноваженим
ґуром, бож усіх їх «уповноважено» на один копил.
І
справді, з’ясування способу, в який вони стали ґурами, лише підпирає
твердження щодо цілковитої відсутности повноважень на
запровадження в Товаристві першої частини Ґуру-ошуку, що випливає з
їхніх «падінь». Адже, як бачити з постанови Уповноваженого виділу,
наведеної на третій сторінці, вони стали ґурами, не отримавши на те
повноважень від Шрилі Прабгупади, себто «лише за власним почином», бо
заявили, буцім ґурами їх «обрав» Шриля Прабгупада. Прецінь розказання
від 9-го липня, розміщене на четвертій сторінці, свідчить, що цей
«вибір» – видима олжа, бож «обрано» їх на заступників Шрилі Прабгупади,
щоб вони визнавали нових вірних учнями Шрилі Прабгупади, але їх не
«обрано» на ґурів-наступників Шрилі Прабгупади.
Великий ґуру-ошук: частина друга
Як з’ясовано на третій сторінці,
по закінченні першої частини Ґуру-ошуку, з 1986-го року запроваджено
инакший устрій як складову «перебудови ґуруцтва», начебто задля
«вдосконалення» ґуруцтва. Цей новий устрій – Ґуру-ошук, частина друга –
дозволив кожному, хто отримав перевагу голосів виділових, стати ґуром.
Унаслідок цього станом на 2014-ий рік у Товаристві настановлено ще
*118*-тьох ґурів. З-поміж них принаймні 33-рьох уряд МіТУКу визнав
«упалими», і вони змушені були припинити ґурувати.
Ми кажемо «принаймні», оскільки наша розвідка бере на увагу
лише урядовні відомості, себто відбиває тільки те, що погодилися
визнати виділо́ві, і те, що направду стало загальновідоме. Припустивши,
що Уповноважений виділ приховував деякі «порушення», вчинені його ґурами, а самі ґури
замовчали ті свої порушення, отримаємо ще гірші справи. Наприклад, хоча
Прабгавішнудаса, мітуківського ґура, затвердженого на посаді
голосуванням виділових, уряд МіТУКу позбавив становища ґура в 2012-ім
році, він визнав, що перебував у заборонених статевих стосунках з
2001-го року, а решта заявили, що виділові легковажили скаргами щодо
його поведінки протягом низки років.
Знов-же, кожен з тих 118-тьох став ґуром в один і
той самий спосіб: перевагою голосів серед виділових, про що йшлося на третій сторінці.
Тож нам уп’ять вільно звідси виснувати, що їх усіх «якслідно не
вповноважено на вчителювання», адже кожного з них уповноважено
однаковісінько, і принаймні 33-и з них «упали».
І справді, з’ясування способу, в який вони стали
ґурами, лише підпирає твердження щодо цілковитої відсутности
повноважень на запровадження у Товаристві другої частини Ґуру-ошуку, що
випливає з їхніх «падінь». Адже вони стали ґурами без відповідного
наказу Шрилі Прабгупади. Радше виділові вирішили «за власним почином»
вигадати устрій, де «ґурів затверджувано голосуванням» – устрій, на
заведення якого в МіТУКові Шриля Прабгупада Виділ не уповноважував.
Висновок
Під сучасну пору кожного ґура Товариства «вповноважено» на
ґурування в перебігу першої чи другої частини Ґуру-ошуку. Тому
«падіння» ґурів, настановлених у межах цих двох устроїв, доводить, що
насправді жодного з діющих нині ґурів «якслідно не вповноважено». Отже,
відсутність у декотрих мітуківських ґурів ознак «падіння» (принаймні
зовнішніх ознак) не означає, що їх уповноважено на ґурування.
Відсутність їхніх повноважень на ґурування доведене існуванням їхніх
упалих побратимів, що їх «уповноважено» в той самий спосіб. Це вкотре
підпирає, що Шриля Прабгупада зостається дикша-ґуром МіТУКу, адже нікому з ґурів не доручено бути його наступником.
Підсумувавши сказане, можна розкласти цілий довід на складові:
а) Деколи ґуру, не мавши якслідних повноважень на ґурування, падає.
б) Тож падіння ґура доводить, що він не отримав якслідних повноважень.
в) Прецінь решту ґурів уповноважено в той самий спосіб.
г) Отже, всіх ґурів не уповноважено як слід.
д) Шриля Прабгупада зостається дикша-ґуром Товариства, бо жодним ґурам не доручено замінити його на цій посаді.
Попередня стаття Повернутися домів Наступна стаття